Вивчаємо метро у GTA 4

Метрополітен у GTA 4 складається з чотирьох ліній та восьми маршрутів. У грі складно зрозуміти, як все це працює, але розробники орієнтувалися реальний прототип, де це має значення. Так, наприклад, у Ліберті-Сіті всі маршрути локальні, тобто поїзд завжди їде прямо та зупиняється на кожній станції. Але у реальному Нью-Йорку є й інші різновиди маршрутів. Наприклад, експрес-маршрути, коли деякі станції поїзд проїжджає без зупинки.

Підказка: Натисність на зображення, аби відкрити його у повному розмірі. Це також стосується інших скріншотів у цій статті.

Є червона лінія (з’єднує Алгонквін з Брокером, а потім через Дюкс повертається в Алгонквін), зелена лінія (з Алгонквіна в Дюкс, а потім через Брокер в Алгонквін), блакитна (з Алгонквіна по метромосту в Бохан) і жовта (з Алгонквіну в Бохан). На кожній лінії є два маршрути.

Почнеться наша подорож зі станції Хоув-Біч, яку Ніко Беллік відвідує в одній із місій на москаля Влада. Це одна з найкрасивіших станцій у грі, оскільки вона є окремою будівлею з гарним вітражем, на якому зображений вагон метро. Особливість станції полягає в тому, що платформи розташовані лише з одного боку.

На вході можна побачити велику вивіску з назвою. Усередині ліворуч і праворуч можна знайти автомати з продажу квитків. У покупця є можливість розрахуватися готівкою, монетами чи банківською карткою. Дуже добре зроблена навігація: одразу можна дізнатися про те, що на станції Easton ви зможете пересісти на будь-яку з ліній. Всюди зустрічаються таблички, на яких вказано назву лінії, маршрути та наступна станція по дорозі.

Щоб продовжити рух по третьому маршруту і потрапити до Шоттлера, потрібно сісти в поїзд на нижній платформі. А на верхній зупиняється поїзд, який відвезе вас із Хоув-Біч на станцію Істон. Є безліч дрібних крамничок та смітників, аби пасажирам було комфортно перебувати на станції.

Коли Ніко сідає у поїзд, можна оцінити засмічений та розмальований інтер’єр вагону. До речі, у грі є цікавий баг: якщо ви дістанете телефон у поїзді та увімкнете камеру, то зможете озирнутися у вагоні.

Залишивши позаду численні багатоповерхівки ми зупиняємось у Шотлері. Над бічними платформами збудували навіси, можна спуститися у вестибюль і перейти на іншу лінію. Екстер’єр станції дуже гарний: поруч із монолітною симетричною конструкцією розташована гарна арка з назвою району. До речі, десь неподалік живе Малюк Джейкоб.

Далі знаходиться станція Хантінгтон-стріт-Апер. Місце дуже цікаве, тому що прямо під цією станцією знаходиться інша, а залізничні колії перетинаються навхрест. Це зручний пересадочний вузол, звідки ви відразу зможете відправитися в Алгонквін. Платформи на станції бічні.

Але ми продовжуємо рух червоною лінією. Наступна станція – Міжнародний аеропорт імені Френсіса. Платформа тут розташована у центрі та накрита великим навісом. У Ліберті-Сіті це одна з найтехнологічніших станцій, адже тут є ліфти для людей з обмеженими можливостями.

Біля виходів стоять суворі поліцейські, озброєні гвинтівками. Коли ви спуститеся вниз, тоді одразу побачите схему аеропорту.

Наступна зупинка під назвою Лінч-Стріт вражає одразу двома особливостями. По-перше, ця станція має гарний фасад. По-друге, тут є пандуси. Хоча кут нахилу все ж таки викликає питання. Далі ми потрапляємо на станцію “Хантінгтон-стріт-Лоуер”, проїжджаємо через міст і потрапляємо на типову підземну станцію “Манганіз-Іст” в Алгонквіні.

Усі підземні станції схожі, як дві краплі води. Вони маленькі, брудні, але там доволі просто орієнтуватися. Шляхи розташовані по центру, а платформи збоку. Перейти з однієї платформи в іншу можна через вестибюль, який підтримується колонами.

Зовні спуск на станцію виглядає скромно і містить лише необхідну інформацію: назву та позначення маршрутів. До речі, у вестибюлі є турнікети та дуже багато поліції.

Єдина станція в Алгонквін, яка розташована над землею, називається Франкфорт-Хай. Це один із двох пересадочних вузлів, що дозволяють пересісти на будь-яку з існуючих ліній. Загалом проєкт станції досить типовий: над бічними платформами є навіси, знизу вестибюль та спуски на різні боки вулиць. За декілька метрів знаходиться спуск на станцію “Франкфорт-Лоу”.

Зі станції «Франкфорт-Хай» можна потрапити в Бохан. Заради двох зупинок у Бохані було збудовано дивовижну інфраструктуру: метроміст і тунель під річкою. Причому на самих станціях заощадили: на кожній стороні вулиці є сходи, що дозволяють піднятися прямо на одну з бічних платформ. Повноцінного вестибюля немає, лише криті будови, де можна посидіти на лавці в очікуванні поїзда

Також хочеться розповісти про ще один пересадковий вузл, це станція Істон на півдні Алгонквіна. Її особливість полягає в тому, що пасажир може пересісти на будь-яку лінію, не піднімаючись на поверхню. Для цього призначений просторий коридор, стіни якого оздоблені кольоровими лініями.

А тепер поглянемо на метрополітен з непривабливого боку, який зазвичай не бачать прості пасажири.

1. Депо

Єдине депо, яке нам вдалося знайти, знаходиться у Брокері. На перегоні між станціями Хоув-Біч та Шоттлер можна знайти відгалуження, яке і приводить цікавого гравця до цього місця. На жаль, тут немає жодного поїзда, але можна знайти цистерну. Цікаво, навіщо вона тут?

2. Станція, що будується

У Стейнвеї між станціями Хантінгтон-стріт-Аппер і Міжнародний Аеропорт імені Френсіса є повороти з обох ліній на станцію, що будується. Вона вже майже готова, але будівельники ще не закінчили оздоблення, а міська влада ще не вигадала їй назву.

Відчувається, що станція тут дуже потрібна, тому що поруч знаходиться густонаселений квартал із багатоповерховими житловими будинками. Швидше за все, це частина лінії метро, що будується, яка потім буде продовжена в напрямку Алгонквіна. Бо заради однієї зупинки ніхто б не став створювати такий поворот.

3. Старі шляхи

В Алгонквіні гравець може знайти залишки надземної залізниці. Можливо, раніше це була частина метрополітену, але потім вона стала непотрібною.

4. Підземне життя

У тунелях можна знайти бездомних, які тут виживають та ночують. Щоб не мерзнути, їм доводиться розпалювати вогонь у залізних діжках.

Підсумок

Метрополітен GTA 4 – це чудовий приклад того, за що ми любимо Rockstar. Ліберті-Сіті тут настільки живий і переконливий, що виникає бажання досліджувати місто як звичайний його житель. Можна повільно їздити вулицями й зупинятися на світлофорах, можна просто гуляти, але не менш цікавою пригодою стане поїздка в метро. Це дозволить вам ще краще дізнатися місто та помітити те, чого ви раніше не бачили.

Залишити відповідь