Історія GTA
Культове явище “Grand Theft Auto” з’явилося на ігровому небосхилі у жовтні 1997 року. Жодна компанія, крім англійської DMA Design, не здогадувалася схрестити типову аркаду з виглядом “згори” і симулятор автозлодія. Гравець повинен був покорити три вигаданих міста США, крадучи машини, виконуючи доручення мафіозних начальників, збираючи бонуси, тікаючи від поліції та заробляючи мільйони доларів.
Окремим досягненням гри став чудовий саундтрек, що поєднував у собі практично усі види сучасної західної поп-музики: хіп-хоп, хаус, фанк, техно, індастріал, кантрі, метал та рок. Мелодії були зміксовані у стилі радіотрансляції і “прив’язані” до різних типів машин, тому, коли ви сідаєте у будь-який Jugular, ви чули бадьорий техно-транс, а розлігшись на сидінні пікапа, можна було затуляти вуха від настирливих пісень сільських окраїн.
Завдання видавалися по телефону або через пейджер. Погодившись на виконання місії, гравець повинен був укластися у строго визначений час і при цьому постаратися не стати жертвою кулі, ДТП, вибуху чи поліцейських інспекторів. У разі успішного виконання гравця чекала щедра винагорода. Крім того, гроші зараховувались за кожну викрадену машину і кожного убитого пішохода. Окремою міні-грою була розвага “перебий крішнаїтів”, які вештались ланцюгом у багатолюдних місцях, буквально прохаючи, щоб їх хтось переїхав.
До слова, прообразами міст у GTA стали цілком реальні міста: Liberty City — це, звісно ж, Нью-Йорк; San Andreas із його мостом, що нагадує Golden Gate, — Сан-Франциско; і нарешті, Vice City — Майямі (любителям телесеріалу Miami Vice, гадаємо, не потрібно пояснювати, чому дане місто так назване).
Grand Theft Auto підтримувала колективну гру на чотирьох людей через мережу та новітні на той час графічні акселератори 3Dfx Voodoo.
Візьміть оригінальну GТА та перемістіть її у часі та просторі. Лондон, 1969 рік, пародії на шпигунські фільми, Тауер, Біґ Бен, машини з кольорами британського прапора і музика у стилі 70-х — ось що очікувало фанатів гри.
Сиквел, що став розчаруванням для багатьох прихильників GTA. Замість цілковитої 3D-графіки їх очікував підрихтований двигун з першої частини, що відтепер поновився кольоровим освітленням, моделюванням циклу “день-ніч” та яскравими вибухами.
Три міста перетворилися в одне, що розділене на 3 райони — діловий квартал, “спальні” окраїни та центр, у кожному з яких панувала своя банда. Правила усім цим хаосом злісна корпорація Zaibatsu (обійдемося без транслітерації, добре?), а в числі дрібних банд були Yakuza, Loonies, Rednecks, SRS та Hare Krishna. Ви, як і раніше, виконували завдання мафіозних начальників, але крім грошей заробляли ще й репутацію, яка показувала ступінь ставлення до вас тої чи іншої банди. Не складно здогадатися, що, працюючи на одних бандитів, гравець автоматично ставав об’єктом ненависті з боку їх конкурентів…
Шок, революція, неймовірне — такими словами можна охарактеризувати цю гру, що з’явилася на світ у 2001 році. Вперше за історію серії віртуальний світ став повністю тривимірним, що дозволило дизайнерам зробити його у багато разім живішим, відкритішим та інтерактивнішим.
Розробники вирішили не вигадувате нове місто і назвали нове місто так само, як і перший з трьох мегаполісів Grand Theft Auto — Ліберті-сіті. Сірі моноліти хмарочосів, індустріальні квартали, заможні околиці, туманні нічні магістралі, потоки води зі свинцевого неба: співробітникам невеликої шотландської студії вдалося ідеально передати неповторну атмосферу Нью-Йорка. Чаруюча свобода дій, заплутаний сюжет, чудові радіостанції, кращі авто, криваві мафіозні сутички, невгамовна поліція піднесли Grand Theft Auto 3 на вершину ігрового Олімпу, а сама суміш ігрових напрямків стала називатися не інакше як “бандитський симулятор”.
Згідно даних на жовтень 2004 року, GTA 3 розійшлася тиражем понад 11 мільйонів екземплярів у версіях для PC, PS2 та Xbox. Вона і по сьогоднішній день займає почесне місце на полиці у кожного справжнього любителя екшен-ігор.
Наступна гра серії з’явилася на світ восени 2002 року і миттєво завоювала популярність прихильників та привернула увагу великої кількості новачків. Стало зрозуміло, що Rockstar North (перейменована з Rockstar Studios) мала намір перевести у тривимірний простір кожне місто з першої серії гри — Ліберті-Сіті, Вайс-Сіті і Сан-Андреас.
Головним досягненням гри стала поява справжнього героя — у Vice City головний герой отримав ім’я і дар мови, що дозволило сценаристам активніше задіяти його в сюжеті. Томмі Верcетті умів тепер не лише розмовляти, а й купувати нерухомість, потихеньку прибираючи до своїх рук Місто Пальм. До числа менш значущих, але не менш корисних новацій відносилися можливість заходити у деякі будівлі, їхати на мотоциклі, змінювати одежу, що дозволяло з шиком тікати від настирливих лягавих.
Незважаючи на певні технічні недоліки та застарілий графічний двигун, GTA: Vice City прийшла до смаку величезній кількості гравців — 13 мільйонів проданих копій говорять самі за себе.
Нарешті Rockstar перенесла усі міста з першої частини у тривимірний простір. Проте у завершальній частині трилогії замість одного міста ми відкрили для себе цілий штат, що складається з трьох великих мегаполісів: Лос-Сантос, прототипом якого став Лос-Анжелес, а також Сан-Фієро та Лас-Вентурас, створених на основі Сан-Франциско та Лас-Вегаса відповідно. Кожне з цих міст за розмірами приблизно сягає Вайс-Сіті. Вражаюче, правда? Але це ще не все. Також у вашому розпорядженні сільська місцевість та пустеля з дюжиною малих містечок. І головне, що весь цей широчезний простір доступний без будь-якого екрану завантаження. Екран завантаження присутній лише при переміщенні з будівель на вулицю і навпаки, а також, наприклад, при примірці одягу головного героя.
Сан-Андреас — це місце, де можна по-справжньому нагульбанити. Сан-Андреас — це величезний вулкан, з якого витікає купа нових можливостей, яких на пальцях не порахувати! Татуювання, зачіски, тюнінг автомобілів, дівчата, харчування, навики водіння та стрільби, фізичні характеристики, стосунки з подругами. Головний герой нарешті навчився плавати і навіть пірнати! Також він уміє стріляти з двох “стволів” одразу. З’явилася купа міні-ігр, таких як баскетбол, більярд, ігрові автомати тощо. У грі є багато нових підмісій: злодій, водій поїзда, робітник у кар’єрі.
У GTA: San Andreas вас очікують зустрічі зі старими добрими персонажами з попередніх серій, а також багато різних посилань на ті чи інші події.
Стосовно графіки третя з тривимірних серій GTA, безперечно, покращилась. Дальність промальовки збільшена від двох до чотирьох разів, були уведені нові методи обробки відбиваючих поверхонь, а кожна ігрова модель тепер існує в “денному” та “нічному” варіантах. Крім цього було значно збільшена кількість полігонів, що використовуються при створенні моделей.
Кількість та різноманітність транспортних засобів просто вражає. У Сан Андреасі близько 180 наземних транспортних засобів. У Vice City їх було 120. Авіапарк було збільшено порівняно з GTA: Vice City, тепер він нараховує трохи більше 20 видів літаків та вертольотів. Також ми побачимо легендарний ДоДо!
З’явилися і нові плавзасоби. У свою чергу ненависні поліцейські отримають мотоцикли! А у вищезгаданій пустелі та сільській місцевості нам дадуть покататися на квадроциклі або тракторі.
Музичний супровід, традиційний для ігр серії GTA, як завжди дуже різноманітний. У грі присутні 11 радіостанцій, серед яких є легендарна K-JAH (під назвою K-Jah Radio West), а також не менш легендарний Lazlow.
Восени 2005 року молодий підрозділ сім’ї Rockstar з англійського Лідса випускає першу тривимірну GTA для портативних консолей – Liberty City Stories на Sony PSP. Гра заявлена як ексклюзив для “молодшої” сестри PS2, що спонукає багато геймерів піддатися на маркетинговий прийом і придбати нову приставку.
Як незадовго до цього стало відомо, у червні 2006 р. портативна Liberty City Stories повинна перебратися на PS2, що у результаті і відбулося в призначений термін.
По суті GTA: Liberty City Stories не принесла нічого нового, як і Vice City Stories. Вона була побудована на графічному двигуні GTA 3, тому очікувати шокуючого ефекту не варто було. Проте ця гра принесла задоволення власникам портативних приставок PSP.
У травні 2006 р. на виставці E3 в Лос-Анжелесі Rockstar анонсує нову гру свого найуспішнішого і скандального бренду: на осінь того ж року запланований вихід чергового “ексклюзиву” для PSP від Rockstar Leeds – GTA: Vice City Stories.
З’явившись у кінці жовтня того ж року “ексклюзивом” для PSP GTA: Vice City Stories “продала” вже значно меншу кількість кишенькових консолей, частково через недовір’я гравців, частково через вторинність ґеймплею, який не ніс у собі (за винятком псевдоекономічного режиму “Empire Building”, що є по суті лише оболонкою для тих же побічних місій) ніяких нововведень. На початку березня 2007 р. GTA: Vice City Stories прогнозовано “здалася” і вийшла на PS2.
Цього разу Rockstar порушила своє залізне правило “трьох міст”. Адже власники PSP змогли побувати лише у Місті Свободи та Вайс Сіті. Третє місто залишилося поза увагою, і світ так і не побачив “GTA: San Andreas Stories”. Принаймні до цих пір. Та це і не було доцільно, оскільки на той час Rockstar займалася важливішим проектом – GTA IV.
29 квітня 2008 р. вийшла довгоочікувана GTA IV, яка стала найкращою грою року і побила усі рекорди з продажу відеоігор. Вона вийшла на консолі нового покоління PlayStation 3 та Xbox 360. У грі застосовані новітній двигун власного виробництва Rockstar – RAGE. А також використано новий двигун Euphoria, який створює фізику у грі – тобто якщо раніше гравець падав з мотоцикла однаково, то тепер він кожного разу по-різному: під різним кутом, з різними розворотами тощо.
Події відбуваються у Місті Свободи, але це зовсім нове Місто Свободи. Це густо заселений мегаполіс, де немає вільного клаптика землі (на відміну від San Andreas, де було безліч лісів та сіл). За розмірами Місто Свободи приблизно таке ж, як і вся карта у San Andreas (тобто усі три міста). По вулицях міста вже не ходять однакові люди, які тиняються туди-сюди. Тепер кожен пішохід опрацьваний, має свою ціль, куди він іде, і виконує те, що роблять люди у реальності – говорить по мобільному, їсть, п’є, читає газету.
Головний герой Ніко Белік, вихідець зі Східної Європи, прибув до Міста Свободи у пошуках кращого життя. Тут його очікують нові пригоди. Головна новація гри – мобільний телефон. У ньому є список усіх друзів, яким можна подзвонити, попросити роботу, піти випити або ж просто побазікати. Також у грі є інтернет-кафе, де можна користуватися ігровим інтернетом і завести власну поштову скриньку.
У грі присутній мультиплеєр, який максимально допускає 16 гравців. Також є 16 різних режимів мультиплеєру, у кожному з яких свої правила та завдання.
Одним словом, а точніше кажучи, бракує слів, щоб описати у кількох словах, що таке GTA IV. Читайте архіви нашого сайту про GTA IV, де все описуються всі деталі та подробиці.
Крім того планується реліз ексклюзивних додаткових контентів для Xbox 360 версії GTA IV, які користувачі приставки зможуть завантажити з мережі Xbox. У цих контентах, як наразі відомо, будуть нові завдання, нові люди і, можливо, новий транспорт і міста. Перший контент запланований на осінь цього (2008) року.
На рахунок PC-версії, то нічого не відомо. За словами розробників, невідомо, чи у них взагалі вистачить часу портувати гру на ПК. Ми лише можемо здогадуватися.
Детальніше про історію Rockstar Games можна прочитати тут.